2002. вибори

 

Про політичні та економічні здобутки очільника міської влади м. Українка та недавнього кандидата у народні депутати Верховної Ради по 94 виборчому округу Павла Козирєва нам розповіли представники Громадської Ради Українки, ГФ «Самооборона» Обухівщини та «Правого Сектору» Обухівщини.

ТРОХИ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВИБОРИ НА ПОСАДУ МЕРА

Павло Козирєв обирався на посаду голови міста Українка тричі. І якщо перші дві каденції

у 2002

 

2002. вибори

та 2006 роках

2006

він балотувався в мери як безпартійний кандидат, то у 2010 році він перед місцевими виборами влився у Партію Регіонів.

При цьому Павло Козирєв не тільки вступив до політсили, але й очолив її місцевий осередок.

2010. выборы. 0012010. выборы. 002

Такий крок викликав неоднозначну реакцію серед мешканців Українки, адже з 2002 року місто енергетиків послідовно голосувало за представників демократичних партій. Своє рішення влитися до регіоналів у вересні 2010 року Козирєв мотивував необхідністю «бути вмонтованим у вертикаль влади».
Він тоді заявляв що: «Виконавча вертикаль нової влади може навести порядок у країні. Будь-який мер повинен розуміти, що для розвитку міста міська влада повинна бути вмонтована у вертикаль виконавчої влади. Це стовідсоткове попадання, коли центральна влада пішла на зустріч місцевій».

Фото 3

Влившись у вертикаль влади Павло Козирєв у третій раз виграв вибори міського голови і провів у місцеву раду фактично всю свою команду, що дозволяло практично монопольно приймати рішення по місцевих питаннях. Що ж тоді пообіцяла виборцям Українки команда новоспеченого регіонала Павла Козирєва і як ці обіцянки на протязі останніх років були виконані завдяки «вмонтуванню» мера у виконавчу вертикаль України?

 

АНАЛІЗ ПЕРЕДВИБОРЧОЇ ПРОГРАМИ 2010 РОКУ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ,

яку перед місцевими виборами тоді очолив міський голова Павло Козирєв та його команда.

2010. выборы. 0022010. выборы. 004

1. Зміна місця розташування мостового переходу через Дніпро в районі Українки.

Обіцянка НЕ ВИКОНАНА.
Рішенням Кабінету Міністрів України 1 серпня 2013 року було затверджено техніко-економічне обґрунтування будівництва мостового переходу через Дніпро біля м. Українка (Окружної дороги м. Києва).
Саме проти цього рішення з 2007 року боролася Українська міська рада на чолі з Павлом Козирєвим. У 2013 році Київська обласна держадміністрація зобов’язала Українську міську раду узаконити напрямок проходження Окружної дороги м. Києва в Генеральному плані м. Українка.

2. Недопущення розміщення нових очисних споруд м. Києва в м. Українка.

Обіцянка НЕ ВИКОНАНА.
В проекті містобудівної документації «Схема планування території Київської області”, яка розробляється Київською обласною держадміністрацією, передбачається будівництво очисних споруд м. Києва біля м. Українка.

3. Набуття статусу міста обласного значення.

Обіцянка НЕ ВИКОНАНА.
Натомість м. Обухів у 2010 році отримав статус міста обласного значення.

4. Розширення меж міста та повернення земель, вкрадених у громади минулою владою.

Обіцянка НЕ ВИКОНАНА.
Межі м. Українка не розширено, натомість ліси за р. Стугна приватизуються, обносяться парканами та забудовуються приватними будинками.

5. Будівництво початкової школи на 16 класів.

Обіцянка НЕ ВИКОНАНА.
1 вересня 2012 року на День знань в Українку завітав тодішній Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолій Близнюк, який ознайомився з проектом будівництва початкової школи і пообіцяв включити це будівництво в держпрограму.
Але кошти на будівництво так і не надійшли, не зважаючи на непогані економічні показники розвитку економіки України на той час.

6. Будівництво нового дитячого садочку на 250 місць.

Обіцянка НЕ ВИКОНАНА.
Навіть остаточного проекту будівництва немає, а от черга в дошкільні заклади в місті Українка стрімко росте, про що буде сказано нижче.

Тобто, ЖОДНУ ВАЖЛИВУ для м. Українка ПЕРЕДВИБОРЧУ ОБІЦЯНКУ команда Козирєва, перебуваючи в Партії Регіонів, так і НЕ ВИКОНАЛА, хоча до останнього трималась за партійні квитки Партії Регіонів, поки не стало зрозуміло, що ця політична сила стрімко зійшла з політичного небосхилу наприкінці лютого цього року після розстрілу Майдану.

Знову безпартійний Павло Козирєв у вересні цього року вирішив балотуватися кандидатом у народні депутати до Верховної Ради по 94 виборчому округу як безпартійний самовисуванець. У передвиборчій програмі кандидат у депутати Верховної Ради України по 94 мажоритарному виборчому округу Павло Козирєв зовсім не згадав, що його команда не виконала своїх передвиборчих обіцянок попередніх років.
Натомість у програмі наголошувалось на ефективності діяльності міської влади за часів його керівництва.

В якості ДОКАЗУ ефективності діяльності міської влади у програмі було ПОРІВНЯНО БЮДЖЕТИ м. Українка 2002 та 2014 років. Цифри, на перший погляд, вражають: 1 млн. 700 тис. грн. проти 25 млн. грн., відповідно…
Втім, за словами представників Громадської Ради Українки, КОРЕКТНІСТЬ наданої інформації викликає СУМНІВ.

«Насамперед, вона була спростована самим Козирєвим у звіті щодо діяльності міського голови за 2013 рік, опублікованому на третій сторінці міської газети від 25 квітня 2014 року, де вказано, що видатки загального фонду міського бюджету 2002 року дорівнювали 2 млн. 686 тис. грн.» – відзначили представники громадськості.

Крім того, потрібно врахувати, що у 2002 році ЖИТЛОВИЙ ФОНД міста Українка УТРИМУВАВСЯ Трипільською ТЕС. Відповідно, мешканці міста сплачували житлово-комунальні платежі станції.

Разом з тим, у 2002 році кандидат на посаду голови міської ради Українки Павло Козирєв стверджував, що у 2000 році на утримання житлового фонду міста Українка Трипільська ТЕС витратила 3 млн. грн., у 2001 році ― більш ніж 4 млн. грн.

Пізніше, після 2002 року ЖИТЛОВИЙ ФОНД м. Українка був ПЕРЕДАНИЙ з балансу Трипільської ТЕС НА БАЛАНС Української міської ради. Відтоді мешканці міста почали сплачувати житлово-комунальні платежі міськвиконкому, що автоматично збільшило бюджет міста.

«Тому порівняння бюджетів міста Українка 2002 та 2014 років некоректне, більше того, – спекулятивне, таке, що вводить в оману виборців, оскільки не враховує цих змін» – переконані в Громадській Раді міста.

Окрім того, порівнювати бюджети 2002 та 2014 років необхідно в контексті загального економічного розвитку України. Адже за ці 12 років значно змінилася економічна ситуація в Україні в цілому, що не могло не позначитись на бюджеті м. Українка в бік збільшення.
Наприклад, видатки держбюджету України за 2002 рік ― 45,3 млрд. грн., а от за 2014 рік вже 441,6 млрд. грн.
Середня заробітна плата по Київській області у 2002 ― 401 грн., а у 2014 вже 3500 грн.!
Відповідно з 2002 по 2014 рік значно зросла плата прибуткового податку до місцевих бюджетів по Україні, у тому числі до бюджету м. Українка; у зв’язку з економічним розвитком України в цілому, а також з 2002 року значно зросла сума земельного податку до місцевих бюджетів.

«Якщо мер міста Українка хоче довести ефективність свого управління містом, ПОТРІБНО ОПЕРУВАТИ не порівняльними цифрами бюджетів 2002, 2014 років, а СУМАМИ залучених до МІСТА ІНВЕСТИЦІЙ, статистикою ЗБІЛЬШЕННЯ кількості РОБОЧИХ МІСЦЬ та ВІДРАХУВАНЬ податків до МІСЬКОГО БЮДЖЕТУ» – зауважують представники Громадської Ради.

ПРИСКОРЕНА РОЗБУДОВА УКРАЇНКИ

Найбільшим досягненням із залучень інвестицій в м. Українка за роки керування Павла Козирєва можна вважати прискорену забудову міста новими багатоповерховими житловими будинками. Відбувається це на місці лісових насаджень, які в Українці з її Трипільською ТЕС грають роль захисного каркасу, природнього бронежилету.

«З кожного новозбудованого будинку забудовник мав одноразово сплатити до бюджету міста 4% від вартості багатоповерхівки. Як виявилося, інвестиції в прискорену житлову забудову міста, окрім ІНТЕНСИВНОЇ втрати ЛІСОВИХ МАСИВІВ та зелених зон відпочинку, створили значні соціальні проблеми. Як правило, в новобудовах квартири масово купували жителі з інших міст України, для яких потрібно було РОЗШИРИТИ СОЦІАЛЬНУ ІНФРАСТРУКТУРУ» – зауважують активісти.

ПРОМІЖНИЙ ВИСНОВОК наступний: мер набудував нових житлових будинків. Добре, молодець…
При цьому ніхто НЕ ПОТУРБУВАВСЯ про ДИТЯЧІ САДКИ і ШКОЛИ!
В результаті непродуманої забудови житлова інфраструктура міста набула вигляду величезного і неповороткого травоїдного динозавра, що стоїть на слабких ногах нерозвиненої соціальної інфраструктури.

Містяни, які мають дітей, не можуть без зусиль влаштувати їх до дошкільних закладів. Школи переповнені. Ті, хто придбав житло, як правило не працюють у Українці, відтак сплачують податки в м. Києві. За які кошти тоді розвивати соціальну сферу для тисяч нових мешканців за їх місцем проживання в Українці? Адже черга тих, хто прагне потрапити до дитячих садочків міста Українка, зросла майже до 500 малят! У 2002 про це не йшлося.

Ще одна велика ІНВЕСТИЦІЯ для ВИРІШЕННЯ соціальних проблем міста могла бути залучена керівництвом Української міської ради у 2007-2011 роках, вказують активісти.

Згідно договору, укладеного між Українською міською радою та ТОВ Конча-Заспа в березні 2007 року, інвестор мав залучити 62,5 млн. грн. для БУДІВНИЦТВА в Українці ФІЗКУЛЬТУРНО_ОЗДОРОВЧОГО КОМПЛЕКСУ, дитячого садочка та приміщення для комунальних служб міста. В обмін на інвестицію Українська міська рада дала згоду на зміну цільового призначення 140 га землі, які були у інвестора в оренді. Звичайно, з подальшою приватизацією земельного масиву після виконання інвестиційного договору.

2007.03.05. угода.012007.03.05. угода.022007.03.05. угода.032007.03.05. угода.04

Через півтора року після укладення інвестиційної угоди інвестор витратив кілька мільйонів гривень на проектування в районі набережної величезного футбольного стадіону. Згідно з умовами проекту заплановані 5 000 місць перетворилися на 10 000 (на прохання міськради).
В цьому випадку резонно запитати – навіщо Українці з населенням 15 000 стадіон на 10 000? ЗБИТКОВІСТЬ вказаного підходу ОЧЕВИДНА.

Згодом, у вересні 2008 року Українська міська рада укладає з інвестором додаткову угоду, в якій фінансування на будівництво спортивного комплексу збільшується на 8 млн. грн. і складає 70 млн. грн. Найцікавіше, що у п. 2 цієї додаткової угоди місцева влада погоджується вилучити з договору зобов’язання інвестора щодо фінансування будівництва в місті дитячого садочка та офісного приміщення для комунальних служб!

2008.09.10. доп.угода.012008.09.10. доп.угода.02

Минуло півтора року з часу укладання угоди але БУДВНИЦТВО великого СТАДІОНУ так і НЕ РОЗПОЧАЛОСЯ.
Восени 2008 року інвестор взагалі уникнув виконання угоди через сумнівну приватизацію земельної ділянки рішенням голови Обухівської райдержадміністрації в межах населеного пункту с. Плюти.
Занадто ОЧЕВИДНИМИ були ПОРУШЕННЯ земельного кодексу. Втім, міська рада Українки не оскаржила незаконне рішення районної держадміністрації в судовому порядку. Цікаво, чому?

ПІДСУМОК: стадіону, садочка, школи, нових «зелених зон» НЕМАЄ. Щоправда, старих теж. Їх вирубали під сумнівні проекти і такі самі інвестиції.

Тим самим за останні 12 років міська влада ВТРАТИЛА можливість ВИРІШИТИ соціальні питання за рахунок залучення інвестицій і НЕ ОТРИМАЛА фінансування соціальної сфери міста за рахунок держбюджету.
Тим не менш, не визначивши яким чином будуть вирішуватись соціальні питання Українки, міська влада вперто продовжує політику подальшої забудови лісів міста новими багатоповерховими будинками вже в самій зоні відпочинку біля р. Стугна!

Все це призвело до ПАДІННЯ ДОВІРИ містян Козирєву П.Г. не зважаючи на потужну рекламу «досягнень» мера в кожному номері місцевої газети.

ДОВІРА МЕРУ УКРАЇНКИ 45% ЧИ 37,7% АБО 23,3%?

Хоча одразу після голосування 26 жовтня в газеті «Дніпровський проспект» № 45 від 31 жовтня 2014 року на першій сторінці було надруковано інтерв’ю з Павлом Козирєвим. Чомусь в ньому стверджувалось, що за міського голову на виборах до ВР по 94 виборчому округу проголосувало, цитуємо: «понад 45% виборців».

У цьому відношенні Громадська Рада міста має, м’яко кажучи, іншу позицію. Остання грунтується на трошки уважнішому і чеснішому ставленні до цифр: «Хочемо зазначити, що згідно протоколів голосування, розміщених на офіційному сайті ЦВК:

кількість виборців м. Українки, внесених до списків – 13056 осіб;

тих, хто проголосував на 8 виборчих дільницях міста, – 8060 (61,73%) від загального числа виборців міста;

за Козирєва П.Г. проголосувало 3044 (37,77%) від числа тих, хто проголосував, або 23,31% від загального числа виборців;

за Романюка В.М. проголосувало 2138 (26,53%) від числа тих, хто проголосував, або 16,38% від загального числа виборців;

за Лірника Г.А. проголосувало 1117 (13,86%) від числа тих, хто проголосував, або 8,56% від загального числа виборців».

Де ж були взяті «понад 45% виборців», якщо за Козирєва проголосувало 23,31% виборців міста, що становить 37,77% від числа тих, хто скористався своїм виборчим правом?

«Відповідно, міська газета та міський голова ввели в оману мешканців міста, маніпулюючи відсотками голосів за його кандидатуру. Це замість того, щоб проінформувати мешканців нашого міста про попередні результати голосування за кандидатів в депутати ВР по 94 виборчому округу. Адже саме ВИБОРИ ДЕПУТАТА до Верховної Ради були основним питанням для мешканців Українки та інших населених пунктів 94 округу на протязі останнього місяця» – підкреслюють активісти.

Деякі з представників громадськості не одразу, не без додаткових зусиль, але добилися від редакції «Дніпровського Проспекту» згоди надрукувати у наступному ж номері результати голосування по трьом лідерам перегонів задля інформування громади та спростування неправдивої інформації від мера та міських ЗМІ.

СПРОСТУВАННЯ було НАДРУКОВАНО, але не без підкреслено-презирливого відношення до активістів міста, що проявилось у виборі місця для розміщення статті.
Всупереч виділеній першій сторінці 45-го номеру газети для хизування неправдивими відсотками мером, другій сторінці 46-го номеру для різноманітнішої інформації по виборам з лише загальними результатами по округу без жодного слова про результати по Українці, для незручної статті активістів в тому ж 46-му номері не знайшлося кращого місця, крім як в лівому нижньому закуточку передостанньої сторінки, попід програмою телебачення, перед загальними оголошеннями, НА “ГАЛЬОРЦІ “, що є показовим та ілюструє ставлення до, хоч і правдивих, але непопулярних думок українчан, небайдужих до потурання правди, незгідних з “лінією партії” привладних сил.
«Громадська Рада міста Українка має намір і в подальшому робити все, щоб подібні маніпуляції громадською думкою і обман не мали значного впливу на вибір жителів нашого міста, і намагатиметься постійно висвітлювати реальні результати діяльності представників місцевої влади.» – додають активісти.